Як це не звучить дивно один з перших комп’ютерів був створений у СРСР. Який був перший радянський комп’ютер, хто його створив? Кому ми зобов’язані створенням такої складної обчислювальної техніки в колишньому радянському союзі? Про це піде мова далі …
Радянські комп’ютери – як все починалося
Перший радянський комп’ютер МЕСМ(Мала електронна лічильна машина), був створений під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва. Спочатку МЕСМ розроблялася і була створена як макет великої електронно лічильної машини (БЕСМ). Робота над створенням МЕСМ несла експериментальний характер, але після отриманих успіхів було прийнято рішення доопрацювати макет для можливості вирішення поставлених реальних завдань.
Сама необхідність створення комп’ютера в колишньому радянському союзі прийшла трохи пізніше, в США робота над першим комп’ютером вже кипіла повним ходом. Створення радянського комп’ютера почалося ближче до осені 1948 року. У той важкий після воєнний час, буквально всю країну захлеснула робота над атомним проектом, куратором якого був сам Лаврентій Берія. Ініціаторами створення проекту МЕСМ, винаходу власного вітчизняного комп’ютера виступили вчені ядерники. Для роботи над проектом радянським вченим, на чолі з С.А. Лебедєвим було виділено два поверхи секретної лабораторії, в будівлі колишнього монастиря в Феофанії, під Києвом.
Створення МЕСМ – перші успіхи
За розповідями учасників створення першого ЕОМ, їм доводилося працювати над проектом без сну і відпочинку практично 24 години на добу. І вже до кінця 1949 року визначилися з принциповою схемою блоків комп’ютера. Не дивлячись на ті труднощі з якими постійно стикалася група вчених, до кінці 1950 року МЕСМ була створена.
Після налагодження всіх компонентів радянського комп’ютера в 1951, МЕСМ була прийнята в експлуатацію комісією АН СРСР. У 1952 році комп’ютери МЕСМ були запущені в масштабне виробництво, на них вирішувалися найважливіші наукові і технічні завдання в галузі термоядерних процесів, космічних польотів, ракетної техніки, надзвукової авіації та багатьох інших областях. Створений радянськими вченими комп’ютер у 1952-1953 роках був самим швидкодіючим і практично єдиним в Європі регулярно експлуатованим ЕОМ.
Радянський комп’ютер – основні параметри
Лічильна система – двійкова з фіксованою комою перед старшим розрядом.
Загальна кількість розрядів – 16 плюс один на знак.
Ємність функціонального пристрою – 31 для чисел та 63 для команд.
Ємність запам’ятовуючого пристрою – 31 для чисел та 63 для команд.
Вид запам’ятовуючого пристрою – на тригерних комірках, також з можливістю використання магнітного барабана.
Система команд – трехадресная, команди довжиною 20 двійкових розрядів (з них 4 розряду – код операції).
Арифметичний пристрій – одне, універсальне, паралельної дії, на тригерних комірках.
Система введення чисел – послідовна.
Швидкість роботи – близько 3000 операцій на хвилину.
Введення вихідних даних – з перфораційних карт або за допомогою набору кодів на штекерним комутаторі.
Знімання результатів – за допомогою електромеханічного друкуючого пристрою або фотографування.
Контроль – системою програмування.
Визначення несправностей – спеціальні тести і можливе переведення на ручну, або напівавтоматичну роботу.
Кількість електронних ламп-тріодів близько 3500, діодів 2500.
Продукція, МЕСМ операції – додавання, віднімання, множення, ділення, зсув, порівняння з урахуванням знака, порівняння за абсолютною величиною, передача управління, передача чисел з магнітного барабана, додавання команд, зупинка.
Загальна споживана потужність – 25 КВт.
Займана площа – 60 квадратних метрів.
